Zhyttia - koliorove kino...

ото проситься до мене вкантахтє в друзі куда преш йолоп  якийсь футболіст маладой неважно як звати. дивлюсь в гуглі - форвард "Динамо-2"... харашо. пишу йому тіпа "шо хоч?" він як гопнік відписує "ну, я тебя не знаю, но если хочеш можно познакомится??"... тагда я в атвєтку пишу тєкстуху типу "а чим ти вашє мені можеш бути цікавим бла-бла?"... ой... і чувак абідився, відписавши чемно, но з ашибками "ладно тогда извени"...

пи.си. а вдруг цей мальчік слєдующій шева...ех, судьба.

коли вмирають такі люди, якось не по собі стає...
здавалося б, стільки осуду і несприйняття було, але ж чувак залишив по собі величезний слід в історії музики. 

дякую, шо Ти читаєш мене...) 

...можна бути впевненим у собі, у своїх силах.
можна бути навіть самовпевненим, але аж ніяк не можна бути впевненим у завтрашньому дні.

2 дні з Юркеш - це ооооогооого... Юрко Юрченко - просто мєгакайфовий) хіпак і просто панк)
особливо оце його "ой ви ж мої сонечка, ви ж померзли..."  аааах...)
патусілі на славу) давно, ой як давно я так не зривала голос...)

...ранкова розмова в транспорті. крихітна другокласниця сидить в незнайомої доброї тьоті на руках. чорні оченята, волосся, заплетене в кіски, шкільна форма, милий дитячий голосочок. я не знаю її імені, але дитина, ніби рідна. дівча так щиро, по-дитячому починає розказувати про свої шкільні й не тільки будні. як її однокласники починають шуміти, коли вчителька виходить з класу, і як вона завжди намагається їх втихомирити... скоро канікули, і їй не доведеться вставати так рано. а сьогодні мама ледь її розбудила... а ще у неї є два братика... але мама з татом не живуть разом... але татко забирає її на вихідні... ага, на кожні вихідні...

правда життя. це звучало так просто і щиро.

мала ледь не пропустила свою зупинку, а коли вискочила з маршрутки, то до останнього махала у вікно своїми рученятами незнайомій добрій тьоті, яка вислухала її дитячі проблеми...

чергова авантюра. стрьомно якось...

21 травня - День народження Гонгадзе.
хтозна ким би він був сьогодні. якби був.

...а я таки була права. тільки от не виникає бажання зловтішатись. просто сумно. хороші люди мають заслуговувати на щастя. так же ж?! дивно, але ще декілька місяців тому я була більш, ніж упевнена, що не хочу повернути нічого/нікого зі свого минулого. а зараз... ностальгія, мабуть. хотіла б його побачити, поговорити. принаймні, щоб дізнатись, що відчуватиму.

недописана історія закінчується трьома крапками...

...як казав один мій білоруський дружбан, "...беларус, дараженька - гэта знак якасьці..." для мене перемога Норвегії була несподіваною, хоча я й не особливо пильно слідкувала за конкурсом. Алєксандр. гарненький хлопчина, милий такий, талановитий. кльовий переможець! білорусам є ким пишатись. з Норвегією він не дуже асоціюється, знаючи, шо він наш, сусідський. протупила Патрісія Каас. зірка зі світовим ім'ям, для чого тобі цей конкурс!? те саме Араш. ну, кльово все, хітово, але ти ж відомий дядько. хіба якшо ставка була на тому, аби витягнути на своїй розкрученості дівчинку з Азербайджану, тоді ясно. потішила Молдова, яка не побоялась продемонструвати Європі своє національне обличчя. я відразу уявила, як звучали б на цьому конкурсі, наприклад, наші Гайдамаки. але ж ми боїмося відправляти на Євровіжн тих, хто не в форматі. шкода. Туреччина - хітово, але якось так плоско, без тієї казкової турецької загадковості. не знаю за шо народ голосував. а оця Настя Приходько. я розумію, гарний кліп, ставка на відео, але де крупні плани? я особисо не бачила її обличчя, тільки з моніторів паралельно транслювався відеокліп. і загальна картинка якась розмита вийшла. не яскрава вона зовсім. ну вокал - да. хоча безголосих там, по-моєму і не буває. ну хіба Гринджоли свого часу цейво...) а так всі роздували розмови, мовляв он Приходько не дали виступати від України. то хай би не їхала на російську фабрику! одне потішно - в пісні був куплетик українскою. але і це якось по-дурному. мокалі, ви шо? як ви таке допустили? )))) Лобода - 1 місце за сексуальність, і шоу теж видовищне. і рідні прапори засвітила на російській сцені. і з ударними тьотка загнула! але не пройшло на цей раз. хоча, як на мене, Україна не осоромилась, хто б і шо б не говорив. можна багато писати, аналізувати усіх, але не було нічого такого, шо б просто вразило наповал... найцікавіше у конкурсі - оголошення результатів кожною країною. геополітика, тенденції, діаспора і так далі... дорогий пісенний конкурс, куплений телепростір, виправданий пафос. все до дрібниць продумано. круто.  знаю точно - дивитимусь Євробачення принаймні через бажання (потребу) вболівати за наших. такий собі здоровий побутовий патріотизм. 

а хто знає, чому Італія ніколи не бере участі у Євробаченні?

самообман, так самообман. я ж не проти. 

Plebanovych (01:01:09 10/05/2009)
як наші батьки жили без нету..
Mіrna (01:01:40 10/05/2009)
менше налєво ходили наші старі...
Mіrna (01:01:56 10/05/2009)
а теперішнє покоління - одні спокуси і можливості...
Mіrna (01:02:00 10/05/2009)
вопше таке шось)
Plebanovych (01:02:44 10/05/2009)
ну да тоді стрінгів небуло...
Plebanovych (01:02:56 10/05/2009)
і ноги не брили...
Mіrna (01:03:04 10/05/2009)
жах

...виявляється, вже давно готові відеороботи на пісні "Концерти" і "Наодинці".і зовсім недавно відзнято кліп на пісню "Eva". круте! а у кліпі "Наодинці" ми побачимо Богдана Ступку і Бабкіна...творчість як життєва необхідність...

...дуже. і навіть дуже сильно зачепила смерть Пелиха. я знаю, шо всі запитання "чому" безглузді, шо нічого не повернути, шо це життєвий сценарій. але ж.

прийшла з роботи заплакана, бо поки їхала додому, думала-думала. люди в маршрутці скоса дивились на мене, а я просто не могла стримувати сльози. уявляла таких, як я. людей, які не були з ним знайомі, але які відчувають те ж саме.

коментар незнайомця під однією з новин: "після почутого склалось враження що знав його все життя, і так боляче ніби втратив друга"... правда, таке враження, що знала його особисто. зараз залишається згадувати, як я рахувала свинок у "не всі вдома", як завжди разом з татом дивилась "галопом..." і як посміхалась від його слів на Чайці, де Пелих був ведучим... такий яскравий, смішний, привітний, ЖИТТЄРАДІСНИЙ...

П.С. Думают люди в Ленинграде и Риме, что смерть – это то, что бывает с другими…

Пелих загинув...

...дєвочка, це вже стає смішно...)
я ж бачу, шо ти регулярно читаєш мій жж...)
хочу тебе порадувати - ти відвідуєш його частіше навіть, ніж мої друзі...)
і це мене так тішить...) тупо по-бабськи! =)
але ти цей... розслабся...  
і вопше! їдь вже в хмельницьк по біле платя...)))))))))

...сіліконавиє мазгі грають через кожних півгодини...
це все більше переконує мене, шо я потраплю цього року на ЧАЙКУ...)))

Характер ника

Ваше имя Ваш ник это... креативность. Взгляд на мир иначе.

все гадания на aeterna.ru

...якшо це дійсно правда, то моє женскє самолюбіє дуже потішене...) жизнь така ніпрідсказуєма однако...)

...з чим усіх лучан і вітаю...) круто було! дякую за халявні квитки, за ведучого, за рівень...) чекаємо фіналу ліги!